Особливості освітньої діяльності в умовах воєнного стану визначено Законом

    

 20 / Червень, 2022

19 червня 2022 року парламент прийняв Закон України «Про внесення змін до деяких законів України в сфері освіти щодо врегулювання окремих питань освітньої діяльності в умовах воєнного стану» (№7325 від 28.04.2022 ). 

 

Цей закон, зокрема, передбачає:

  • зупинення дії положення частини третьої статті 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту», частин другої та п’ятої статті 12 цього Закону щодо максимальної кількості учнів у класі (наповнюваності класу) державного, комунального закладу освіти, крім здобуття освіти за очною (денною) або вечірньою формою;
  • визначення Кабінетом Міністрів України тривалості навчального року, дати його початку та/або закінчення під час дії воєнного стану в Україні;
  • право засновника закладу загальної середньої освіти на продовження без проведення конкурсу строку дії трудового договору (контракту), укладеного з керівником такого закладу, але не більше ніж на шість місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану.

·        24/06/2022 12:00

·        Змінено організацію освітнього процесу в період воєнного стану

·        19.06.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України в сфері освіти щодо врегулювання окремих питань освітньої діяльності в умовах воєнного стану» (законопроект реєстр. № 7325 від 28.04.2022).

·        Закон передбачає, що на час воєнного стану скасовуються обмеження на кількість учнів у класах і тривалість навчального року.

·        На період тривалості воєнного стану призупиняється дія положення частини другої статті 12 Закону України «Про повну загальну середню освіту», яка передбачає, що у класах державних або комунальних закладів загальної середньої освіти не може бути більше 24 учнів, які здобувають початкову освіту, та не більше 30 учнів, які здобувають базову чи профільну середню освіту.

·        Новий навчальний рік може тривати більше або менше 175 днів, а також може бути змінена дата його початку та/або закінчення. Відповідно до Закону ці моменти будуть визначатися Кабінетом Міністрів України.

 

 

Рекомендації по адаптації дітей – вимушених переселенців до умов закладу освіти

   Останні події в країні змінили життя багатьох людей. Наше суспільство зіткнулося з такими поняттями як вимушені переселенці, біженці, люди, що пережили травмуючі події і т.п.

   Перед сім’ями біженців, вимушених переселенців постало питання: як адаптувати дитину до нових умов життя, до нового колективу учнів, до нового навчального закладу?

Міжнародними організаціями по роботі з дітьми-біженцями виділяються типові труднощі дітей у навчанні. Вони пов'язані з :

– Відмінністю програм навчання від тих, які є для них звичними;

– Мовним бар’єром;

– Тривалою перервою у навчальній діяльності дитини;

– Втратою особистісного статусу по відношенню до педагогів і однолітків;

– Необхідністю встановлення нових рольових відносин;

– Загальним станом тривожності і психологічної недовіри дітей та їх сімей до дій адміністрації;

– Наявністю негативних стереотипів;

– Труднощами адаптації до нового оточення і змінених вимог до процесу освіти і виховання;

– Перебування дитини в двомовному середовищі.

Для покращення адаптивного процесу дитини-вимушеного переселенця до нових умов батькам та педагогічним працівникам можна надати такі рекомендації:

– Поясніть дітям, особливо молодшим школярам, що ваше завдання – перетворити навчальний заклад на максимально безпечне для них місце, і що їхні батьки зроблять усе можливе, щоб вони почувалися у безпеці;

– Потрібно говорити в сім’ї та в закладі про події, що пережили діти. Не варто радити все забути, краще дати дітям можливість проговорити свої почуття та переживання;

– Діти повинні бути впевнені, що є люди, які готові їх вислухати, зрозуміти і допомогти зорієнтуватись в нових умовах. Обговоріть з дитиною: до кого вона може звернутись в разі необхідності (це може бути вчитель, психолог, соціальний педагог);

– Важлива підтримка ровесників. Тому слід створити можливості для спільної діяльності, спілкування нової дитини з однокласниками;

– Підтримуйте дітей у формуванні позитивних методів подолання стресу та страху, а також допоможіть їм обрати найкращі стратегії для тієї чи іншої ситуації. В першу чергу з’ясуйте, які саме методи і стратегії уже допомагали їм долати свої страхи чи переживання у минулому;

– Відновіть відчуття “нормальності”: Будьте спокійні і зважені, заспокойте дітей і спробуйте максимально швидко повернутися до повсякденної рутини (обговорення домашнього завдання і т.п.), але при цьому уникайте додаткового тиску на дітей. Будь-яка поведінка, що може зашкодити іншим чи відволікти їх, є неприпустимою, однак пам’ятайте, що для такого поводження можуть бути певні причини;

 

– Створіть базу контактів, систему переадресації для дітей та їх батьків, що можуть потребувати додаткової допомоги і підтримки. Такі послуги можуть надаватися як на базі ліцею, так і спеціалістами державних установ і професійних організацій. Якщо в одного з учнів спостерігаються серйозні проблеми, які не зникають з плином часу, таку дитину варто спрямувати на отримання спеціалізованої допомоги.

Батькам про дистанційне навчання

 

Для системної організації роботи під час дистанційного навчання наш заклад обрав єдину платформу  Classroom. На інтернет-платформах вчителі розміщують матеріали для самостійного опрацювання й виконання, навчальну інформацію, відеоролики, презентації. Для зворотнього зв’язку з учнями використовуються активні посилання на виконання тестових завдань («На урок», «Всеосвіта») та інтерактивних вправ («LearningApps»). Відеоконференції та онлайн-зустрічі відбуваються за допомогою програмних застосунків Zoom . Дистанційне навчання в закладі організовано з поєднанням синхронного і асинхронного режимів.

Шановні батьки! Пам’ятайте, що ви є учасниками освітнього процесу і несете відповідальність за якісне засвоєння дитиною навчального матеріалу!

Пам’ятка

для батьків  щодо організації дистанційного навчання дитини

Батьки повинні допомогти дітям вдома організувати самостійну роботу щодо вивчення програмового матеріалу. Виконайте разом зі своїми дітьми наступні кроки:

1.Перевірте, чи підключена ваша дитина до платформи Classroom, а саме по всім навчальним предметам.

2.Ознайомтеся з графіком  проведення навчальних занять. Всі навчальні заняття проводяться відповідно до розкладу  уроків під час очного навчання. Щоб ваші діти мали змогу правильно спланувати свій робочий час, кожного дня (крім вихідних) о 8.00 ранку діти отримують сповіщення про відкритий доступ до навчальної інформації, а саме: про час, кількість та посилання Zoom конференцій, і форму роботи з предметів згідно розкладу уроків. Після проведених уроків з’являється інформація про домашнє завдання.

Класний керівник дублює графік проведення Zoom конференцій та посилання на них у батьківській групі Viber.

3.Намагайтеся, щоб діти працювали відповідно до розкладу навчальних занять, виконували всі завдання вчасно, не допускайте відставання. Якщо треба виконати завдання і надіслати відповідь вчителю, проконтролюйте дитину.

4.Перевірка робіт учнів відбувається в термін, вказаний учителем. Якщо робота  надана невчасно, її перевірка здійснюється тільки за згодою вчителя. Вчитель має право за певними видами робіт здійснювати тільки  вибіркову перевірку надісланих учнями виконаних завдань.

5.Якщо учень відвідує освітнє середовище, але не виконує обов´язкові   завдання, які   оцінюються,  він автоматично  отримує   оцінку «1 бал» з кожної теми навчальних преметів.

6.Організуйте  робоче місце для своєї дитини. Хаос і безлад на робочому місці і біля нього можуть сильно відволікати.

7.Якщо учень не має технічних можливостей для дистанційного навчання, то батьки мають повідомити про це класного керівника.

8.Якщо хтось з дорослих працює дистанційно, чи у вас в сім’ї тільки один ґаджет на кількох школярів – в цьому випадку потрібні чіткі домовленості, щоб уникнути конфліктів.

9.Якщо дитині щось незрозуміло, допоможіть їй.

10.Якщо у вас чи вашої дитини виникають запитання, зверніться до батьківської спільноти вашого класу, щоб отримати відповідь. Не забувайте вказати, кому адресовано запитання чи прохання. Зателефонуйте класному керівникові.Він обов’язково допоможе вам!

У разі, якщо під час дистанційного навчання батьки не виконують свої обов’язки щодо здобуття дитиною освіти, зокрема не забезпечують участь дитини в освітньому процесі протягом 10 робочих днів підряд з невідомих причин, заклад освіти інформує про це відповідну службу у справах дітей.

 

 

 

НАВЧАННЯ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Увага! Шановні батьки!

На період воєнного стану розпочинається навчання в дистанційній формі. Нагадуємо Вам, що уроки можуть відбуватися як в он-лайні (синхронно, найчастіше з використанням платформи ZOOM, Скайп або інших ресурсів, але у режимі реального часу) так і в офлайні (асинхронно, тобто через розміщення відеоінструкцій, презентацій та завдань на платформі GOOGLE-клас, де учень може опрацювати урок у зручний для нього час). Бажано виконувати завдання в той же день з метою уникнення перевантаження і так званих «хвостів». Також зазначимо, що вчитель має педагогічну автономію, але на прохання батьків пріоритет буде надано онлайн-урокам.

Просимо Вас, шановні батьки, допомогти нам, учителям , максимально ефективно організувати освітній процес у дистанційній формі. Для цього важливо передбачити для своєї дитини робоче місце, обладнане інтернетом. У кого двоє й більше дітей і немає можливості розташувати робочі місця дітей у різних кімнатах - скористайтесь навушниками.

Також просимо не нехтувати режимом дня. Уроки будуть розпочинатися о 9.00. Заняття будуть тривати відповідно до розкладу дзвінків, однак 45-хвилинних (відповідно 35 (1 клас) - чи 40 (2 - 4 клас) уроків перед комп’ютером не буде. Враховуючи рекомендації урок з безперервною тривалістю навчальної діяльності в онлайн режимі для 1-х класів має тривати не більше 10 хв, для 2-4 -не більше 15 хв, для 5-7 - 20 хв, для 8-9 - 20-25 хв, для 10-11 -30 хв. Учителі будуть використовувати різні форми та методи роботи, залучати учнів до різних видів діяльності. Бажано дотримуватися тих самих дій, як і під час очного навчання: прокидатись, вмиватися, одягатися і снідати, щоб о 9.00 вчасно розпочати навчальний день. Усі вчителі на 9.00 вже заповнять свої сторінки чи то посиланнями на ZOOM чи Скайп зустрічі, чи то асинхронними уроками (яких, маю надію, буде небагато).

Наважимося звернути Вашу увагу на таку негативну складову дистанційної форми навчання, як порушення учнями правил академічної доброчесності. Навіть учні, які сумлінно навчаються, інколи перестають звертати увагу на вивчення правил, формул тощо. Гонитва за високими балами іноді призводить до того, що завдання виконує не учень , а батьки або репетитори. Наполегливо просимо всіх попрацювати над дотриманням правил АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ. Це дуже важливо! Не оцінка, а навичка, яка або сформувалась після розв’язання вправ чи завдань, або ні.

Надзвичайно важливим є також процес комунікації. На допомогу всім нам є декілька складових:

1. Це Ваш зв’язок з класним керівником. У разі хвороби дитини або неможливості долучитися до дистанційного навчання дайте про це інформацію. Класний керівник повідомить про це колег.

2. Організація освітнього процесу під час дистанційного навчання здійснюється в межах робочого часу педагогічних працівників, тому зворотній зв’язок надаватиметься з 9.00 до 18.00 даного робочого дня (або на наступний день з часу Вашого звернення). Вихідні та святкові дні не є робочим часом вчителя!

Не менш важливим є дотримання правил етикету роботи в режимі дистанційного навчання. Підключаючись до он-лайн уроків, зверніть увагу, чи не кричить папуга, чи не гавкає собака, чи наявні інші звукові ефекти, що заважають і відволікають. Допомогти може контроль за режимом роботи мікрофона. Вкотре нагадуємо про навушники. Прослідкуйте, що потрапляє в об’єктив камери. Учитель не завжди може бачити всіх учасників (особливо при використанні функції «Демонстрація екрану»). Обговорюйте уроки з дітьми. Про виявленні фактів порушення етики повідомте класного керівника. Надсилаючи фото письмових робіт, зверніть увагу на якість фото та можливість прочитати файл, надісланий учителю . Бувають ситуації, коли учні здають порожні файли помилково або ж для того, щоб від них відчепилися. Звертайте увагу на час надсилання робіт. Це теж важлива складова як академічної доброчесності, так й етики спілкування.

Маємо надію на успішну нашу співпрацю. Бережіть себе і своїх рідних.

 

 

Під час дистанційного навчання батьки повинні сприяти виконанню дитиною освітньої та навчальних програм, досягненню передбачених ними результатів навчання, реалізації індивідуальної освітньої траєкторії, дбати про фізичне та психічне здоров’я дітей, формувати у них навички здорового способу життя, а також сприяти дотриманню учнями академічної доброчесності.

 

 

Батькам школярів: 20 запитань та відповідей про дистанційне навчання

1. Як має бути організовано дистанційне навчання?

Заклади освіти були завчасно попереджені про введення локдауну, і, зважаючи на попередній досвід, мали підготуватися до дистанційного навчання. 

Що мав зробити заклад освіти в межах організації дистанційного навчання:  

  • визначити форми організації освітнього процесу під час дистанційного навчання (навчальні заняття, консультації, вебінари, онлайн форуми, віртуальні екскурсії тощо);
  • обрати та схвалити конкретні електронні освітні платформи, онлайн сервіси та інструменти, за допомогою яких організовується освітній процес під час дистанційного навчання.

Водночас педагогічні працівники обирають форми, методи і засоби дистанційного навчання, визначають, у синхронному чи асинхронному режимі проводити конкретне навчальне заняття. 

Зверніть увагу, що не менше 30% навчального часу, передбаченого освітньою програмою закладу освіти, організовується в синхронному режимі — під час якого вчитель та учні одночасно взаємодіють та комунікують між собою в електронному освітньому середовищі (зазвичай онлайн уроки). А 70% навчального часу здійснюється взаємодія в  асинхронному режимі, тобто із затримкою у часі, застосовуючи при цьому інтерактивні освітні платформи, електронну пошту, форуми, соціальні мережі тощо.

Під час дистанційного навчання має забезпечуватися регулярна взаємодія вчителя з учнями та батьками. 

Під час дистанційного навчання батьки повинні сприяти виконанню дитиною освітньої та навчальних програм, досягненню передбачених ними результатів навчання, реалізації індивідуальної освітньої траєкторії, дбати про фізичне та психічне здоров’я дітей, формувати у них навички здорового способу життя, а також сприяти дотриманню учнями академічної доброчесності.

Докладніше про організацію дистанційного навчання:

2. Що таке асинхронний і синхронний режим навчання?

Асинхронний режим — це коли взаємодія між суб’єктами дистанційного навчання здійснюється із затримкою в часі. При чому застосовуються інтерактивні освітні платформи, електронна пошта, форуми, соціальні мережі тощо.

Для організації навчання в асинхронному режимі вчитель надає учням для опрацювання різноманітні навчальні матеріали (відео та аудіо, презентації, віртуальні музеї та бібліотеки тощо) та завдання для перевірки і оцінювання знань.  Учні вивчають та виконують  завдання у зручний для себе час, у власному темпі та комунікують із вчителем різними способами.

Синхронний режим — це взаємодія між суб’єктами дистанційного навчання, під час якої учасники одночасно перебувають в електронному освітньому середовищі або спілкуються за допомогою засобів аудіо-, відеоконференції. Інакше кажучи, це безпосередня взаємодія вчителя та учнів у режимі реального часу під час відеозв’язку — “прямий ефір”. Учні бачать і чують свого педагога й можуть одразу поставити запитання, коли щось незрозуміло. Зазвичай — це онлайн уроки. Нагадуємо, що не менше 30% навчального часу організовується в синхронному режимі.

Докладніше про асинхронний і синхронний режим.

3. Чи повинен вчитель проводити онлайн-уроки? 

Так, це обов’язок вчителя. Дистанційне навчання запроваджується наказом по закладу освіти, де мають бути визначені його складові саме у цьому закладі освіти та передбачені як синхронний, так і асинхронний режим проведення занять. 

У синхронному режимі організовується не менше 30% навчального часу, передбаченого освітньою програмою закладу, решта навчального часу організовується в асинхронному режимі (абзац 2, частина 7, розділ І Положення). 

МОН рекомендує використовувати змішаний підхід, який може допомогти вчителю об’єднати переваги синхронного та асинхронного режимів, навчання в режимах онлайн та офлайн. У результаті, з одного боку, учні зможуть дотримуватися більш-менш звичного для них розкладу, а з іншого — не будуть перевантажені онлайн-присутністю.

4. Якою має бути тривалість онлайн-уроків?

Досвід весняного карантину та тих шкіл, де дистанційне навчання запроваджувалося восени минулого року, показав (і це враховано у Методичних рекомендаціях МОН), що викладання навчального матеріалу під час суцільного відео уроку тривалістю 35-40 хвилин є неефективним, адже учень втомлюється і перестає сприймати інформацію. Саме тому тривалість онлайн-уроку має бути не більшою, ніж звичайний очний урок. 

Існують певні вимоги, скільки часу діти різного віку можуть безперервно працювати з технічними засобами під час уроку, щоб не завдавати шкоди здоров’ю. Ці вимоги сформульовані, зокрема, у новому Санітарному регламенті:

  • для учнів 1 класів — не більше 10 хвилин; 
  • для учнів 2 — 4 класів — не більше 15 хвилин; 
  • для учнів 5 — 7 класів — не більше 20 хвилин; 
  • для учнів 8 — 9 класів — 20 — 25 хвилин.

При здвоєних навчальних заняттях для учнів 10 — 11(12) класів — не більше 25 — 30 хвилин на першому навчальному занятті та не більше 15 — 20 хвилин на другому навчальному занятті.

Також під час онлайн уроку, коли діти нерухомо сидять біля екрана, вчитель має не забувати про чергування розумової активності з фізичною, пропонуючи учням руханки та ігри, проводячи гімнастику для очей. Як це зробити, можна подивитися, наприклад, в Методичних рекомендаціях за цим посиланням.

У додатку 3 регламенту можна ознайомитися з переліком вправ для профілактики зорової та статичної втоми

5. На яких платформах (сервісах) має організовуватися дистанційне навчання?

Електронні освітні платформи, онлайн сервіси та інструменти, за допомогою яких організовується освітній процес під час дистанційного навчання, обирає та схвалює педагогічна рада закладу освіти (частина 5, розділ І  Положення). Рекомендуємо педагогам обирати для дистанційного навчання одну або дві освітні платформи. Це полегшить учням, вчителям та батькам організацію навчання та користування відповідними електронними ресурсами. 

Також ми вже неодноразово акцентували увагу на корисності та зручності G Suite for Education (це Google Classroom, Google Meet та набір інших інструментів) — безкоштовного пакету хмарного програмного забезпечення та цифрових інструментів від компанії Google для організації дистанційного навчання. Нагадуємо, що про те, як закладу освіти  отримати G Suite for Education, можна прочитати тут

А з детальним описом того, як саме використовувати цю освітню платформу, можна дізнатися з онлайн-курсу, який за ініціативи освітнього омбудсмена та підтримки Google-Україна реалізувала Академія цифрового розвитку

6. Вчитель та/або директор школи відмовляє у проведенні онлайн навчання, мотивуючи це тим, що у вчителів старі телефони та комп’ютери або вони взагалі відсутні. Що робити?

Зверніться письмово до директора школи і нагадайте, що засновник закладу освіти, відповідно до Положення, має організувати системо-технічне забезпечення дистанційного навчання в закладі освіти (пункт 2, розділ ІV Положення), а керівник закладу у межах його повноважень може  приймати рішення про надання педагогічним працівникам персональних комп’ютерів у тимчасове користування (пункт 12 розділу І Положення).

Таке рішення може прийматися, якщо карантин або інші надзвичайні обставини унеможливлюють відвідування закладу освіти і педагогічний працівник не може використовувати для організації дистанційного навчання системотехнічне забезпечення закладу освіти і водночас у нього відсутня власна комп’ютерна техніка (лист МОН від 02.11.2020 № 1/9-609 Щодо організації дистанційного навчання). 

А якщо вчитель та директор не реагують на ваші прохання та заяви — зверніться до відповідного управління освіти. Також пропонуємо звернутися до освітнього омбудсмена.  

7. Що робити, якщо відсутні онлайн уроки?

Перший крок — це поговорити із класним керівником або вчителем, щоб з’ясувати причини, чому не проводяться онлайн уроки. Якщо через те, що у вчителя немає комп’ютерної техніки чи інтернету, просимо ознайомитися з попереднім роз’ясненням (запитання та відповідь №6). Якщо вчитель відмовляється від комунікації, не пояснює причину, і ситуація з проведенням онлайн уроків після розмови не змінилася — зверніться до керівника закладу освіти. А якщо директор не відреагував на ваші прохання та заяви — зверніться до відповідного управління (департаменту, відділу) освіти.

8. Як будуть оцінювати учнів під час дистанційного навчання? 

Оцінювання результатів навчання учнів може здійснюватися очно або дистанційно, в синхронному або асинхронному режимі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема, відеоконференцзв’язку та має здійснюватися з дотриманням вимог академічної доброчесності (абзаци 2-3, частина 8 розділу І Положеннялист МОН від 02.11.2020 № 1/9-609 Щодо організації дистанційного навчання). Результати оцінювання фіксуються у класних журналах (електронних або друкованих). 

Формувальне, поточне та підсумкове оцінювання результатів навчання, вибір форм, змісту та способу оцінювання здійснюють педагогічні працівники закладу освіти. Заклад освіти має право визначити власні підходи до контролю та оцінювання результатів навчання учнів, а також визначити терміни проведення та оцінювання підсумкових контрольних робіт для учнів, які не мали технічної змоги пройти онлайн-навчання та оцінювання (Методичні рекомендації МОН щодо організації дистанційного навчання).

Також заклади освіти можуть використовувати окремі, актуальні наразі, рекомендації щодо організації оцінювання в умовах дистанційного навчання, надані листом МОН від 16.04.2020 №1/9-213 «Щодо проведення підсумкового оцінювання та організованого завершення 2019-2020 навчального року».

9. Як отримати інформацію про успішність учня під час дистанційного навчання?

Перш за все батькам варто поговорити зі своєю дитиною. Запитайте, чи перевіряє та виставляє вчитель оцінки за виконані роботи. Якщо вчитель використовує для дистанційного навчання освітні платформи, приміром, Google Classroom, він може виставляти там оцінки за всі надіслані роботи. Попросіть дитину зайти на  Google Classroom і показати, які оцінки та коментарі залишав педагог. Якщо вчитель проводить дистанційне навчання іншими способами —  зверніться до класного керівника із проханням повідомити оцінки дитини.

Якщо у закладі освіти використовується електронний журнал та щоденник, в них  виставляються оцінки. Доступ до електронного щоденника повинні мати як учні, так і батьки.

Заклад освіти може підключитися до Державного безкоштовного електронного щоденника та журналу за посиланням.

10. Чи правомірно, що вчителі дають завдання у вайбері, діти його виконують, вчитель перевіряє і зідзвонюється з тими, хто виконав погано?

Це не зовсім правомірно. Адже не менше 30% навчального часу має організовуватися у синхронному режимі. Тобто вчитель обов’язково має проводити онлайн-уроки, безпосередньо взаємодіяти з учнями. Надсилання  завдань у вайбер та їхня перевірка — це лише один невеликий елемент асинхронного режиму дистанційного навчання. Вчитель має не просто давати учневі завдання і перевіряти їх, а й пояснювати навчальний матеріал, ділитися корисними навчальними матеріалами для кращого засвоєння учнями теми уроку. Також педагог має приділяти свою увагу не тільки тим учням, які виконують завдання погано, а всім учням без винятку. Адже учні, які виконали завдання успішно, також потребують уваги вчителя, його похвали. Відсутність комунікації демотивує учнів.

11. Вчитель не виходить на зв’язок, дистанційне навчання не проводиться. Що робити? 

Якщо дистанційне навчання з певного предмету не проводиться — зверніться до класного керівника, щоб з’ясувати причини. Якщо вони викликані відсутністю комп’ютерної техніки чи інтернету, просимо ознайомитися з попереднім роз’ясненням (запитання та відповідь №6). Якщо вчитель продовжує не виходити на зв’язок і не пояснює причину — зверніться із заявою до керівника закладу освіти. Якщо сам керівник закладу не реагує на ваше звернення — зверніться до місцевого управління/департаменту освіти.

12. Скільки може тривати онлайн навчання перед комп’ютером (ноутбуком) чи телефоном дітей різного віку?  Чи повинна бути перерва під час дистанційного навчання? 

Звичайно, що перерва має бути. Якщо вчитель проводить онлайн урок, він має чергувати види навчальної діяльності, організовуючи під час уроку гімнастику для очей та для профілактики статичної втоми. Новий Санітарний регламент визначає наступні вимоги, скільки часу діти різного віку можуть безперервно працювати з технічними засобами під час уроку: 

  • для учнів 1 класів — не більше 10 хвилин; 
  • для учнів 2 — 4 класів — не більше 15 хвилин; 
  • для учнів 5 — 7 класів — не більше 20 хвилин; 
  • для учнів 8 — 9 класів — 20 — 25 хвилин.

При здвоєних навчальних заняттях для учнів 10 — 11(12) класів — не більше 25 — 30 хвилин на першому навчальному занятті та не більше 15 — 20 хвилин на другому навчальному занятті.

Також, коли вчитель планує навантаження кожного уроку, він має враховувати, що самостійно учень опрацьовує матеріал довше, аніж якби він слухав пояснення вчителя. Тому важливо, щоб вчитель оптимізував тематичне планування, вилучав несуттєві фрагменти, комбінував матеріал кількох тем в одну (Методичні рекомендації МОН щодо організації дистанційного навчання).

Опрацьовуючи навчальний матеріал та виконуючи завдання в асинхронному режимі,  учні під час роботи з технічними засобами та навчання в цілому в будь-якому разі обов’язково мають робити перерви та вправи для профілактики зорової й статичної втоми. Ці вправи наводяться у додатку 3 Санітарного регламенту. Тут важливу роль вже відіграє саморегуляція учнів та батьківський контроль.

13.Яка специфіка дистанційного навчання дітей з особливими освітніми потребами?

Під час дистанційного навчання учнів із особливими освітніми потребами враховується індивідуальна програма розвитку. Залежно від особливих потреб може передбачатися залучення допоміжних технологій дистанційного навчання (озвучування даних з екрану, голосове введення тексту, субтитри, клавіатури зі спеціальними можливостями тощо) з урахуванням індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів дитини.

Освітній процес під час дистанційного навчання осіб з особливими освітніми потребами забезпечується за участі асистента вчителя та/або асистента учня, проводяться додаткові психолого-педагогічні і корекційно-розвиткові заняття з урахуванням індивідуальної програми розвитку (частина 10, розділ І Положення).

Якщо учні з особливими освітніми потребами через стан здоров’я, відсутність або обмежений доступ до Інтернету, технічних засобів навчання не можуть взяти участь у синхронному режимі — використовувати доступні засоби комунікації: телефонний, поштовий зв’язок тощо (лист МОН від 02.11.2020 № 1/9-609 Щодо організації дистанційного навчання).

Якщо під час надзвичайних обставин для осіб з особливими освітніми потребами, зважаючи на порушення або інші особливості їх розвитку, не може бути проведене оцінювання результатів навчання з використанням технологій дистанційного навчання, таке оцінювання може здійснюватися очно після завершення/послаблення карантинних обмежень (у межах навчального року або до початку нового навчального року) (абзац 4, частина 4 розділ ІІІ Положення).

14. У сім’ї відсутній ноутбук (сучасний телефон) та/або швидкісний інтернет. Як має здійснюватися дистанційне навчання?

Для учнів, які не можуть взяти участь у синхронному режимі взаємодії з поважних причин (стан здоров’я, відсутність доступу або обмежений доступ до мережі Інтернет та/або технічних засобів навчання, зокрема дітей із сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, багатодітних, малозабезпечених сімей тощо), заклад освіти забезпечує використання інших засобів комунікації, доступних для учнів (телефонний, поштовий зв’язок тощо) (частина 7, розділ І Положення). 

Департамент освіти і науки Києва видав Рекомендації, в яких пропонує наступні способи вирішення проблеми для шкіл. Відповідно до цих рекомендацій, адміністрація закладів освіти:

  • спільно зі Службою у справах дітей та сім’ї опрацьовує інформацію про дітей, які навесні 2020 року не були охоплені дистанційним навчанням, та розробляє заходи щодо залучення таких учнів до навчання з використанням дистанційних технологій у період обмежувальних протиепідемічних заходів з 08 до 25 січня 2021 року;
  • визначає дітей із соціально незахищених, багатодітних сімей та інших, які не мають технічних можливостей для занять з використанням технологій дистанційного навчання вдома, та забезпечує таким учням організацію дистанційного навчання в період обмежувальних протиепідемічних заходів з 08 до 25 січня 2021 року у шкільних кабінетах за графіком із дотриманням санітарних норм, передбачених Регламентом та постановою Головного державного санітарного лікаря України від 22 серпня 2020 року №50

15. Як перевести дитину на дистанційне навчання не лише під час локдауну, а на весь навчальний рік?

Дистанційна форма здобуття освіти залишається добровільною, тобто винятково за бажанням учнів та їхніх батьків, і таку можливість має будь-який учень для реалізації індивідуальної освітньої траєкторії

Для того, щоб перевести дитину на дистанційну форму здобуття освіти, один із батьків має подати заяву керівнику закладу освіти до закладу освіти, який надає освітні послуги саме за дистанційною формою здобуття освіти. Оскільки не в усіх закладах можна здобувати освіту за дистанційною формою, дізнатися про ці заклади освіти можна у відповідному управлінні (департаменті) освіти.   

Якщо є обставини, що об’єктивно унеможливлюють особисте подання заяви, можна подавати скановану копію або фотокопію заяви будь-якими засобами зв’язку (факсом, електронною поштою тощо). У заяві має бути інформація про те, чи є в учня умови для дистанційного навчання в синхронному та асинхронному режимах, зокрема, доступ до мережі Інтернет, персональний комп’ютер (із можливістю використання засобів аудіо-, відеоконференцзв’язку). 

Зарахування (переведення) на дистанційну форму здобуття освіти здійснюється за наказом керівника закладу освіти, як правило, до початку навчального року або семестру (триместру) навчання (частина 4 розділу 2 Положення).

16. Вчитель не володіє сучасними технологіями і через це не проводить дистанційне навчання. Що робити?

У нових умовах, які виникли через пандемію і трансформували освіту, володіння цифровими навичками, уміння користуватися технологіями дистанційного навчання — це вже вимога, необхідність. 

Педагогічний працівник зобов’язаний опановувати цифрові компетенції, бо це вимога часу. Вчителю постійно треба шукати можливості для навчання (курси, вебінари, посібники у різних форматах тощо). Наразі можливостей розвивати свої цифрові навички чимало. Керівник закладу освіти має цьому посприяти. Тому зверніться до класного керівника та директора закладу освіти і поясніть ситуацію. Хоча вчитель вже давно мав розпочати навчання з опанування технологій. А поки конкретний педагог навчається, адміністрація закладу має запропонувати альтернативні варіанти проведення дистанційного навчання. 

17. Під час дистанційного навчання вчитель спілкується російською мовою, хоча мова навчання в нашій школі (класі) українська. Що робити?

Звернутися до класного керівника і повідомити про це. Якщо звернення було безрезультатним — звернутися до керівника закладу освіти. Адже педагог, який проводить дистанційне навчання російською, грубо порушує вимоги статті 7 Закону України “Про освіту”, яка чітко визначає, що мовою освітнього процесу є державна мова. Так само, варто враховувати, що 16 січня 2021 року набуває чинності норма статті 30 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», відповідно до якої, державна мова обов’язкова до використання. Якщо на шкільному рівні розв’язати проблему не вдалося — звертайтеся до місцевого управління/департаменту освіти. Також із цим питанням ви можете звернутися до освітнього чи/та мовного омбудсменів.

18. Чи можна учню записувати онлайн урок із вчителькою? Чи можна просити у вчительки записувати онлайн уроки й надавати до них доступ батькам, бо дитина одна вдома і не може сама увімкнути та налаштувати ноутбук?

Асинхронний режим навчання передбачає, що вчитель може записати онлайн урок та надавати його учням для опрацювання. Якщо учень бажає записати онлайн урок, він має попередити про це вчителя. 

Варто знати і суворо дотримуватися вимог закону про те, що не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (стаття 32 Конституції України). Запис уроку є певним збиранням інформації про особу. Але якщо під час онлайн уроку здійснюються протиправні дії особою, яка обіймає посаду, пов’язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень, запис допускається без їх дозволу за умови, що зйомки спрямовані на захист прав людини.

Відповідно до статті 307 Цивільного кодексу України, фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається (згода за замовчуванням), якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.

Тому учень та/або батьки мають попередити вчителя про запис онлайн уроку. 

Докладніше про фото та відеофіксацію під час освітнього процесу можна прочитати у наших роз’ясненнях на сайті освітнього омбудсмена.

19. Чим дистанційне  навчання  відрізняється від сімейного навчання та екстернату?

Дистанційна форма здобуття освіти — це індивідуалізований процес здобуття освіти, який відбувається в основному за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників освітнього процесу у спеціалізованому середовищі, що функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій (частина 4, стаття 9 Закону України “Про освіту”). 

Простими словами, під час дистанційної освіти вчитель постійно комунікує з учнями, проводить онлайн уроки, взаємодіє з учнем у асинхронному режимі. 

Сімейна (домашня) форма здобуття освіти — це спосіб організації освітнього процесу дітей самостійно їхніми батьками для здобуття формальної (дошкільної, повної загальної середньої) та/або неформальної освіти. Відповідальність за здобуття освіти дітьми на рівні не нижче стандартів освіти несуть батьки. Оцінювання результатів навчання та присудження освітніх кваліфікацій здійснюються відповідно до законодавства (частина 7, стаття 9 Закону України “Про освіту”). Тобто в сімейній формі здобуття освіти саме батьки організовують освітній процес дитини та несуть відповідальність за здобуття дитиною освіти й рівень її знань.

Екстернатна форма здобуття освіти (екстернат) — це спосіб організації навчання здобувачів освіти, за яким освітня програма повністю засвоюється здобувачем самостійно, а оцінювання результатів навчання та присудження освітньої кваліфікації здійснюються відповідно до законодавства  (частина 6, стаття 9 Закону України “Про освіту”). Тобто учень вивчає всю програму самостійно, звільняючись від шкільних занять, але зобов’язаний підтверджувати рівень своїх знань на певному рівні освіти.

20. Дитині важко навчатися дистанційно, не сприймає інформацію, губиться увага. Що робити?

Дистанційне навчання є викликом як для тих, хто навчає, так і для учнів. Тривале перебування перед екранами гаджетів підвищує втому та розфокусовує увагу, адже така діяльність не властива дитячому віку. Тому втрата уважності під час уроку може бути нормою.

Під час дистанційного навчання дитини батькам насамперед потрібно розуміти, що дитина може не мати жодних проблем з увагою, а просто перевтомлюватися від онлайн уроків, самостійного опрацювання матеріалу та постійної роботи з гаджетами. Тому цю проблему варто розв’язувати за допомогою організаційних рішень. 

Ми підготували для вас декілька порад про те, як допомогти дитині організувати навчальний процес вдома:

  1. Плануйте день та слідкуйте за дотриманням режиму дня. Якщо  у школі є фіксований розклад уроків, які потребують включення у чітко визначений час — роздрукуйте цей розклад, щоб він був у дитини перед очима. Якщо в закладі освіти немає чіткого розкладу під час дистанційного навчання — розробіть такий розклад для дитини самостійно. 
  2. Оберіть разом з учнем одяг для “роботи”. Так званий “дрес-код” допоможе дитині “увійти в роль учня” та зосередитися  на роботі.
  3. Організуйте робоче місце. Воно має гарно освітлюватися (за можливості — денним світлом), бути зручним та обладнаним необхідною технікою.
  4. Чергуйте періоди навчання та відпочинку. Зауважте, ми звикли відпочивати з використанням гаджетів, проте під час дистанційного навчання такий відпочинок не є зміною діяльності: очі не відпочивають від монітору, а мозок від обробки інформації. Також пам’ятайте про необхідність фізичної активності. Прогулянки на свіжому повітрі, танці та руханка під час перерв стануть помічниками для відпочинку тіла і психіки дитини.
  5. Розробіть систему заохочень.  Складіть разом зі своєю дитиною своєрідний чек-ліст заохочень за успіхи у навчанні. Не радимо мотивувати учня фінансовими винагородами. Краще мотивувати враженнями: переглядом кіно вдома, читанням книг, прогулянками до парку, відвідинами ковзанки тощо. Такий чек-ліст можна намалювати чи створити у графічному редакторі та повісити у робочому куточку. 
  6. Ще однією формою підтримки мотивації дитини до навчання є постійна фіксація успіхів у навчанні. Наприклад, учень отримав високу оцінку за домашнє завдання, уважно вислухав нову тему від вчительки чи прочитав параграф із новим матеріалом: це треба обов’язково відзначити, створюючи своєрідний “шлях до успіху”. Таке відстеження батьками дитячих успіхів допоможе дитині відчувати свій прогрес та прагнути більшого. 

Правила прийому до закладу освіти

Умови прийому до школи здобувачів освіти, визначені нормативними документами Міністерства освіти і науки України:

Закон України «Про освіту»;

наказ МОН України № 762 від 14.07.2015 Про затвердження Порядку переведення учнів(вихованців) загальноосвітнього навчального закладу до наступного класу.

Положення про загальноосвітній навчальний заклад;

Інструкція про порядок конкурсного приймання дітей (учнів, вихованців) до гімназій, ліцеїв, спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів), затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 19.06.2003 №389, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2003 за №547/7868;

Наказ МОНУ від 07.04.2005 №204 «Про прийом дітей до 1 класу загальноосвітніх навчальних закладів»

Інструктивно-методичний лист МОНУ щодо роз’яснення порядку приймання дітей до першого класу загальноосвітніх навчальних закладів № 1/9-71 від 14 лютого 2015 року

 

Правила прийому дітей до 1 класу

1. Зарахування учнів до школи здійснюється на безконкурсній основі.

2. Адміністрація навчального закладу зобов’язана ознайомити батьків або осіб, які їх замінюють, з порядком зарахування до закладу освіти, правилами внутрішнього розпорядку та іншими документами, що регламентують організацію освітнього процесу.

3. Зарахування учнів до навчального закладу здійснюється, як правило, до початку навчального року за наказом його директора.

4. Для зарахування учня до навчального закладу батьки або особи, які їх замінюють, подають наступні документи:

- заяву на ім'я директора школи;

- копію свідоцтва про народження дитини (пред’являється оригінал, який засвідчує достовірність поданого документа);

- медичну картку встановленого зразка (ФОРМА № 086-1/0, затверджена наказом МОЗ від 16.08.2010 № 682, зі змінами, внесеними наказом МОЗ від 23.05.2012 № 382);

- письмову згоду на обробку персональних даних.

5. До першого класу зараховуються, як правило, діти з шести років, які за результатами медичного обстеження не мають протипоказань для систематичного шкільного навчання. Обстеження фахівцями й оцінку функціональної готовності дитини до школи проводять за рік (у 5 або в 6 років) до вступу в школу.

 

Для зарахування до 10 (11) класу подаються наступні документи:

- заява батьків або осіб, які їх замінюють;

- копія свідоцтва про народження дитини та копія паспорта, при наявності (пред’являється оригінал, який засвідчує достовірність поданого документа);

- медична довідка встановленого зразка (ФОРМА № 086-1/0, затверджена наказом МОЗ від 16.08.2010 № 682, зі змінами, внесеними наказом МОЗ від 23.05.2012 № 382);

- документ про відповідний рівень освіти

- письмова згода на обробку персональних даних

 

Документи, які необхідні для переводу з іншої школи:

- заява батьків,

- копія свідоцтва про народження дитини, (пред’являється оригінал, який засвідчує достовірність поданого документа);

- згода на обробку персональних даних,

- особова справа (надається адміністрацією з попереднього місця навчання),

- медична картка,

медична довідка встановленого зразка (ФОРМА № 086-1/0, затверджена наказом МОЗ від 16.08.2010 № 682, зі змінами, внесеними наказом МОЗ від 23.05.2012 № 382);

- документ про відповідний рівень освіти (табель успішності, виписка з оцінками з попереднього місця навчання).

 

У ЧАС КАРАНТИНУ НЕ ЗАЛИШАЙТЕ ДІТЕЙ САМИХ ВДОМА І СПІЛКУЙТЕСЬ ІЗ НИМИ.

 

Діти дошкільного і середнього віку мусять лишатись з дорослим

Якщо йдеться про дитину дошкільного віку, то вона не може залишатися сама. Так само дитина середнього шкільного віку не може доглядати дошкільнятко. У неї ще не сформована відповідальність, а увага може відволіктись на якусь забавку і буде втрачено контроль за малечею.

Взагалі малих дітей навіть небезпечно лишати самих. Їм в будь-який момент може стати нудно – і тоді вони можуть взятись до якихось заборонених предметів чи занять.

Не виключено, що гуртки з невеликою чисельністю дітей будуть працювати, але тут йдеться про дітей вже старших, а що, справді, робити з меншими?

Єдина адекватна порада у такій ситуації – знайти дорослу людину з числа рідних, чи знайомих, яка могла б доглянути дитину. Або, ще варіант, батьки можуть домовлятись між собою, збирати декількох дітей докупи і доглядати їх по черзі.

Перевірте дітей на відповідальність і залиште їм цікаві завдання

Якщо ж доведеться залишати вже старшу дитину саму, то тут батьки повинні розуміти, на скільки дитина вміє сама себе зайняти. Якщо у неї ще немає такої здатності, тоді вона ще не підросла і не можна її залишати. Якщо ж вже достатньо розвинута – то в сучасному світі у дітей достатньо розваг. Усі старші діти дуже зраділи цьому карантину.

Крім того, дитині треба дати якісь завдання (включити пральку, помити посуд, попилесосити, підлити квіти). Навіть, якщо вона не захоче зробити цього, то буде відчувати цей обов’язок і він буде червоною ниткою проходити через її день. До того ж, завдання будуть підштовхувати до того, що діти шукатимуть альтернативні заняття, щоби не виконувати цих обов’язків. У цьому головне, щоби у дітей було відчуття наповненості, значимості дня, відчуття якихось перемог, щоби їх потім похвалили за щось.

Взагалі, якщо дітей буде обмежено від усіх їхніх звичних занять (школи, гуртків, прогулянок), то вони відчуватимуть спустошеність, руйнування звичного способу життя. Тому і треба якось планувати кожен їх день, наповнювати завданнями, щоби вони мали такі «реперні точки».

Важливо дозволяти гуляти дітям на вулиці і спілкуватись з друзями

Три тижні - це доволі багато, якщо дитину тримати на карантині. Все ж для неї це стрес, бо вона буде переважно перебувати у замкнутому просторі і з купою обмежень.

Тому дітей точно треба виводити гуляти, тим більше, що якраз перебування на вулиці, де не має великого скупчення людей не несе особливої загрози.

Молодші діти, зрозуміло, орієнтуються на рідних. Їм треба трохи уваги, побавитись час до часу. А от старші вже орієнтуються на соціум і обмежувати їх у цьому – дуже болісно.

Посиділи у гаджетах, а потім їм хочеться на вулицю. Розвиток підлітка так влаштований, що розумовий ріст прив’язаний до фізичного. Тіло повинно рухатись, щоби розвивався мозок.

Добре зважте чи брати дітей зі собою на роботу

Все залежить від виду роботи батьків. Якщо це людне місце, до того ж добирання громадським транспортом – то це ще гірше, ніж школа. Звісно, якщо є окремий кабінет, простір та умови для розваг – то можна звісно ж.

Але слід пам’ятати, що дитина постійно буде вимагати уваги до себе. І треба добре зважити, чи така можливість буде.

Тривалий карантин різко перейде у інтенсивне навчання

Звісно – це має свої негативи. Адже, як кажуть, найгірше у світі – чекати і доганяти. Спочатку дитина буде чекати і точно у тривозі, бо вона зараз витає усюди. Батьки точно будуть стривожені, а емоційний стан дітей на 99% залежний від дорослих. І малеча розуміє що відбувається щось  недобре. І їм з цим важко.

Тому про це все треба з ними говорити. Інакше, загнана всередину тривога дасть реакцію. Це будуть або поведінкові, або соматичні прояви. Тобто, дитина або вередує чи агресує, або на тілі з’являється висипка, чи інша хвороба.

А потім доведеться вчитися дуже інтенсивно. Так, що може наступити виснаження, чи нервовий зрив від того, що не здатний усе вивчити або щось важливе упустити.

Дітям треба пояснювати, що відбувається

Тут доволі тонке завдання для батьків. З одного боку, пояснити треба, а з іншого – треба зробити це так, щоби у дитини не виникло зайвих страхів і тривог. Адже, так чи інакше, карантин буде обговорюватись вдома з більшим чи меншим степенем тривоги. І дитина точно відчує це. І гірше, коли вона не буде мати пояснень для себе. Тоді та тривога буде відкладатись у дитини всередині, а це дуже погано.

Треба пояснювати все так, як є. Що є небезпечне захворювання, а карантин для того, щоби воно менше поширювалось, щоби ми могли про себе подбати. Також можна дуже спокійно прив’язати пояснення до подібних періодів в попередні роки, коли теж вони йшли на карантин.

Не панікуйте – це негативно відіб’ється на дітях

 

Психологи жартують, що все приховане стає неврозом. Так само з прихованою інформацією і надмірною істерією навколо цього карантину. Це все точно відіб’ється на дитині. А дорослі. справді, не дуже розуміють, що відбувається. Адже оголосили карантин при одному хворому, а про все решту – обмежена інформація. То ж порада батькам: спілкуйтесь з дітьми на тему коронавірусу і карантину, шукайте пояснення для себе і для них, знаходьте позитивні моменти у такому тривалому спілкуванні. І будьте здорові!

ВАЖЛИВО БАТЬКАМ УЧНЯМ ТА ВЧИТЕЛЯМ!

З метою попередження захворювань на грип

провести профілактичні  бесіди  з дітьми щодо необхідності дотримання правил особистої гігієни вдома, у закладах освіти та громадських місцях.

Актуальні посилання:

1. Проект «Рятівники чистоти»  http://7planets.com.ua/uk/

2. Програма «Wash in Schools»  http://washinschoolsmapping.com/

3. «Безпечна питна вода, санітарія та гігієна» : https://www.wash-united.org/

4. Світова Організація Здоров’я :  http://www.euro.who.int/en/home

5. Юнісеф : https://www.unicef.org/wash/schools/

 

 

 

Методичні матеріали: 

1. Посібник для вчителів «Навчання дітей правил особистої гігієни» : https://www.unicef.org/ukraine/media/1951/file/Hygiene_Book.pdf

2. «Як захиститись від коронавірусу» : https://www.youtube.com/watch?v=EmMD0qkUFPs

3. «Гігієна для дітей: як уберегтись від злих мікробів» : https://www.youtube.com/watch?v=hd_kEZEHkdo&feature=youtu.be&fbclid=IwAR1Web6O-9Nc3LpRZawdXMoa7itfz5Cnb-Qw_7Iz7yRAcH_YZtq1ULcekTM

4. «Правила особистої гігієни для дошкільників» :  https://www.youtube.com/watch?v=dr6-iEVW6sw&feature=youtu.be&fbclid=IwAR2W8kZyVaNwftP2C3PrbBtxqyxnrw1LIW48-UxUIDJDJQDBOepQJHcgIPY

5. Як правильно мити руки : https://www.youtube.com/watch?v=oFpiS2_8L28

6. «Мультфільм про здоров’я» : https://www.youtube.com/watch?v=8GjEDdYETq4

7. Пісня про миття рук : https://www.youtube.com/watch?v=dDHJW4r3elE

8. Запобігання інфекції : https://www.youtube.com/watch?v=orUQXS4vUxo

9. Про розмноження мікробів: https://www.youtube.com/watch?v=YBGsoimPXZg

10. Добрі мікроби та злі мікроби : https://www.youtube.com/watch?v=qDluMg9lqn8

11. «Запобігання хворобам. Дотримання гігієни» : https://youtu.be/X0OxrsgAP2w 

 

 

5 РЕЧЕЙ ПРО КОРОНАВІРУС, ЯКІ ПОТРІБНО ЗНАТИ БАТЬКАМ – МОН ТА МОЗ ДАЮТЬ РОЗ’ЯСНЕННЯ

 

5 основних речей, які мають знати батьки про коронавірусну інфекцію COVID-19 та про те, як реагувати, щоб убезпечити свою родину від хвороби. Про це розповідають Міністерство освіти і науки України разом з Міністерством охорони здоров’я сьогодні, 12 березня 2020 року.

“Уряд оголосив загальнонаціональний карантин до 3 квітня. Однак ми розуміємо, що просто не ходити до школи чи іншого закладу освіти – недостатньо. Важливо, щоб батьки знали, як діяти в ситуації карантину та від чого берегти дітей. Тому така інформація зараз дуже потрібна”, – розповіла заступниця Міністра освіти і науки України Любомира Мандзій.

ПЕРШЕ. Інфекція передається переважно повітряно-крапельним шляхом від зараженої людини або через дотик до забруднених поверхонь

 

ЩО РОБИТИ: 

·         попросити дітей не підходити ближче ніж на 1 метр до людей, що кашляють, чхають або мають жар

·         нагадувати дітям про обов’язкове миття рук перед прийомом їжі та після відвідування вбиральні (мити руки потрібно щонайменше 20 секунд або використовувати дезінфекційні засоби для рук)

·         попросити дітей утриматися від прийому їжі з загальних упаковок або посуду (горішки, чіпси, печиво та інші снеки), куди багато людей занурюють руки

·         просити дітей уникати привітальних обіймів і рукостискань, поки епідеміологічна ситуація не стабілізується

·         посилити вимоги до вологого прибирання приміщень, очищення та дезінфекції об’єктів, яких торкається велика кількість людей, провітрювати приміщення

·         важливо уникати місць масового скупчення людей

ДРУГЕ. Симптоми інфекції: кашель, біль у горлі, риніт, лихоманка, утруднене дихання, сухий кашель, чхання, біль у грудині; у деяких випадках – діарея або кон'юнктивіт. У складних випадках інфекція може викликати пневмонію. У деяких випадках ця хвороба може бути смертельною, однак переважно це відбувається з людьми середнього чи похилого віку, що мають супутні захворювання. 

ЩО РОБИТИ: 

у разі підвищеної температури дитина має залишитися вдома до повного одужання та одразу отримати консультацію сімейного лікаря.

ТРЕТЄ. Як правильно поводити себе в умовах поширення вірусу?

·         мити руки щонайменше 20 секунд або використовувати дезінфекційні засоби для рук

·         під час кашлю або чхання прикривати рот і ніс паперовою хустинкою, яку потім необхідно викинути; чхати також правильно у згин ліктя

·         не підходити ближче ніж на 1 метр до людей, що кашляють, чхають або мають жар, уникати будь-якого тісного контакту з ними

·         не споживати сирих чи недостатньо термічно оброблених продуктів тваринного походження

ЧЕТВЕРТЕ. Маски не допомагають убезпечити себе від вірусу, вони допомагають лише в тому разі, коли маску носить хвора людина.

 

П’ЯТЕ. Наразі не існує жодних ліків для лікування чи запобігання коронавірусу. Будь-які пропозиції в Інтернеті про вакцини чи ліки – неправда.

ТЕЛЕФОНИ ДОВІРИ


  • Дитяча лінія 116 111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00.)

  • Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116 000;

  • Гаряча лінія з питань запобігання насильству 116 123 або

0 800 500 335;

 

  • Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 800 50 17 20;

  • Уповноважений Президеньа України з прав людини 044 255 76 75;

  • Центр надання безоплатної правової допомоги 0.800 213 103;

  • Національна поліція України 102.

Булінг (насилля в шкільному середовищі)

ми всі можемо допомогти це зупинити

“Булінг” – це агресивна поведінка, що зазвичай повторюється. Вона має за мету завдати шкоду, викликати страх або тривогу, або ж створити негативне середовище у школі для іншої особи.

Наслідки булінгу виходять далеко за межі школи і шкільного двору. Якщо ви мати/батько чи опікун, дізнайтеся, на що ви повинні звертати увагу, що ви можете зробити, і куди ви можете звернутися за допомогою.

Чи це булінг, якщо моій дитині не завдано фізичного болю?

Булінг може виявлятися у багатьох формах. Він може бути:

• фізичним – завдання ударів, штовхання, пошкодження або крадіжка власності

• словесним – обзивання, глузування або висловлювання, якими ображається стать, раса або сексуальна орієнтація

• соціальним – виключення інших із групи чи розповсюдження пліток або чуток

• в письмовій формі – написання записок або знаків, що є болючими чи образливими

• електронним (загальновідомий як кібербулінг) – розповсюдження чуток та образливих коментарів з використанням електронної пошти, мобільних телефонів (наприклад, надсилання СМС) і сайтів соціальних мереж.

Булінг є неприпустимим незалежно від того в якій формі він виявляється.

Типи булінгу

Чи конфлікт є те ж саме, що і булінг?

Іноді люди плутають конфлікт із булінгом, але це є різні речі.

КОНФЛІКТ ВИНИКАЄ, КОЛИ МІЖ ДВОМА ЧИ КІЛЬКОМА ОСОБАМИ ІСНУЄ НЕЗГОДА, РОЗБІЖНІСТЬ ДУМОК АБО РІЗНІ ПОГЛЯДИ. КОНФЛІКТ МІЖ УЧНЯМИ НЕ ЗАВЖДИ ОЗНАЧАЄ, ЩО ЦЕ Є БУЛІНГ. ДІТИ У РАННЬОМУ ВІЦІ ВЧАТЬСЯ РОЗУМІТИ, ЩО ІНШІ ЛЮДИ МОЖУТЬ МАТИ ІНШУ ДУМКУ, НІЖ ЇХ ВЛАСНА, АЛЕ РОЗВИТОК ЦІЄЇ ЗДАТНОСТІ СПРИЙМАТИ ІНШУ ТОЧКУ ЗОРУ ПОТРЕБУЄ ЧАСУ, І ЦЕЙ ПРОЦЕС ПРОДОВЖУЄТЬСЯ ДО ПОЧАТКУ ПОВНОЛІТТЯ

Конфлікт стає булінгом, лише коли він повторюється знову і знову, і існує дисбаланс сил. З часом може з’явитися схема поведінки, за якої особа, що поводиться агресивно у конфлікті, продовжує це робити або навіть загострює конфлікт. Особа, на яку спрямований агресивний конфлікт, може почуватися

все менше і менше здатною висловити свою думку і все більше і більше безсилою. Саме тоді негативний конфлікт може перейти у булінг.

Школа буде реагувати на булінг і конфлікт по різному. Наприклад, у разі конфлікту працівник школи може спробувати зібрати учнів, щоб кожен з них розповів свою версію подій, і допомогти їм спільно вирішити ситуацію.

У випадку булінгу директор школи розгляне доцільність накладання прогресивних

дисциплінарних заходів, які можуть передбачати відсторонення від занять або виключення зі школи.

Чи хлопці і дівчата проявляють булінг однаково?

Схильними до булінгу можуть бути як хлопці, так і дівчата. Хлопці частіше вдаються до фізичного булінгу, а дівчата у більшості випадків застосовують більш непрямі дії, такі як розповсюдження пліток про однокласників, або ж ізолювання останніх шляхом виключення із спільної діяльності або груп. Проте з віком, як хлопці, так і дівчата більше вдаються до словесного і соціально гобулінгу.

Як дізнатися, чи моя дитина/підліток є жертвою булінгу?

Ваш підліток не обов’язково вам скаже, що виникла проблема, і може використати такий термін як “настирливе приставання” замість “булінгу” для опису такої поведінки. Підлітки часто воліють самі вирішувати свої проблеми. Вони можуть подумати, що це вас засмутить, що ви заберете їх технічні пристрої, такі як мобільний телефон, або їх може просто бентежити, якщо їх батьки втручатимуться.

Навіть якщо ваша дитина про це не говорить, ви можете побачити ознаки того, що вона є об’єктом булінгу. Ось деякі ознаки, на які потрібно звертати увагу:

• Діти, які страждають від булінгу, можуть не хотіти йти до школи або ж можуть плакати чи почуватися хворими у шкільні дні.

• Вони можуть не хотіти брати участь у спільній діяльності чи соціальних заходах з іншими учнями.

• Вони можуть поводитися інакше, не так, як звичайно.

• Вони можуть раптом почати губити гроші чи особисті речі, або ж приходити додому у порваному одязі чи з поламаними речами і при цьому дають неймовірні пояснення.

• Підлітки, які є жертвами булінгу і/або приставань, можуть також почати говорити про те, щоб кинути школу, і починають пропускати заходи, в яких приймають участь інші учні.

Моя дитина є жертвою булінгу. Що мені робити?

• Вислухайте свою дитину і запевніть її, що вона має право бути у безпеці.

• Докладно з’ясуйте факти. Занотуйте, що і коли трапилося.

• Допоможіть вашій дитині зрозуміти, що є різниця між “донести”, “пліткувати” чи “розповісти” і доповісти. Щоб доповісти, потрібна сміливість. Доповідають не для того, щоб створити проблеми для іншого учня, а для того, що захистити всіх учнів.

• Домовтеся про зустріч для бесіди з учителем вашої дитини/підлітка, іншим вчителем, якому ваша дитина/підліток довіряє, або директором чи заступником директора школи.

• Хоча це й важко, намагайтеся зберігати спокій, щоб ви могли підтримати вашу дитину і запланувати разом з нею порядок дій.

• Дотримуйтеся свого плану. Слідкуйте за поведінкою вашої дитини. Якщо ваші зустрічі з персоналом школи не допомогли зупинити булінг, прийдіть до школи ще раз і поговоріть з директором. Виконуйте ті кроки, що були узгоджені на зустрічі.

• Поговоріть з інструктором або тренером, якщо булінг має місце під час позашкільної діяльності чи спортивних заходів.

• Зверніться до поліції, якщо булінг містить кримінальну поведінку, таку як напад із сексуальною метою або застосування зброї, або якщо загроза безпеці вашої дитини знаходиться у самій громаді, а не у школі.

Як я можу допомогти своїй дитині справитися із булінгом?

Співпрацюючи зі школою, щоб допомогти своїй дитині чи підлітку подолати проблему булінгу, ви показуєте власним прикладом і відкрито заявляєте, що булінг – це погано.

Незалежно від віку, ви можете допомогти, заохочуючи свою дитину говорити з вами про булінг і даючи такі поради:

• Зберігай спокій і обійди ситуацію.

• Розкажи дорослому, якому ти довіряєш – вчителю, директору, водію шкільного автобуса чи завідувачці їдальні про те, що трапилося, або повідом про це анонімно.

• Поговори про це із своїми братами чи сестрами, або з друзями, щоб тобі не здавалося, що тиодинокий.

Чи може бути, що моя дитина є нападником булінгу проти інших?

Діти, які знущаються з інших, часом це роблять і вдома, і в школі. Придивляйтеся і прислухайтеся до того, що відбувається у вашій власній родині. Чи є ознаки того, що хтось з ваших дітей постійно ображає і залякує свого брата чи сестру?

Діти, які знущаються з інших, іноді можуть бути агресивними і погано поводитися вдома, вони можуть не виявляти поваги до домашніх правил. Якщо вас тривожить можливість того, що ваша дитина може бути нападником булінгу проти інших, приглядайтеся до того, як вона взаємодіє з братами чи сестрами і з друзями, коли вони приходять до вас додому. Якщо вона видається агресивною, не ладнає з іншими або не виявляє емпатії – це також можуть бути ознаки того, що вона займається булінгом інших у школі.

Діти, які фізично знущаються з інших учнів, також можуть приходити додому із синцями, подряпинами і порваним одягом. У них раптом може з’явитися більше грошей на витрати, ніж звичайно, або ж нові речі, які вони, зазвичай, не могли б собі дозволити. Вони також можуть “грубо говорити” про інших учнів.

Поведінка булінгу може розвиватися протягом тривалого часу в результаті великих змін, втрат чи негативних переживань у житті дитини чи підлітка. Чи хтось із ваших дітей нещодавно мав переживання такого роду?

Подумайте про те, як проблеми і конфлікти вирішуються у вашому домі. Чи ви розмовляєте про проблеми з позитивної точки вирішення як одна родина? Важливим засобом попередження булінгу є подати гарний особистий приклад і показати своїй дитині, як долати труднощі без використання сили чи агресії.

Також важливо розповісти своїм дітям, що таке булінг. Ви повинні описати різні типи булінгу і пояснити, що це є болючим і шкідливим. Дайте своїй дитині знати, що булінг – це погано, і що за будь-яких обставин це є неприпустимою поведінкою.

Емпатія – це здатність розуміти і поділяти емоції, які переживає інша особа. Вона розвивається у пізньому підлітковому віці і зазвичай не досягає повного

розвитку аж до початку повноліття. У дитинстві проста форма емпатії з’являється, коли діти починають відчувати смуток, коли бачать, що інші люди засмучені.

Учні, які здатні підтримувати здорові стосунки, навряд чи будуть знущатися з інших, скоріше вони будуть підтримувати учнів, які є об’єктом булінгу, і будуть більш здатними досягти своїх цілей в освіті. Пропагування здорових стосунків є головним способом запобігання булінгу і створення безпечної і приязної атмосфери у школі.

ПЕРШИЙ РАЗ У 5 КЛАС

1. Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником, шкільним психологом.
2. Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей. 
3. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів. 4. Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити як
ісь особливі риси. 
5. Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога.
6. Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки тощо. Не слід відразу послаблювати контроль за навчальною діяльністю, якщо в період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку.
7. Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.
8. Не обмежуйте свій інтерес звичайним питанням типу: «Як пройшов твій день у школі?». Кожного тижня вибирайте час, вільний від домашніх справ, і уважно розмовляйте з дитиною про школу. Запам'ятовуйте окремі імена, події та деталі, про які дитина вам повідомляє, використовуйте їх надалі для того, щоб починати подібні розмови про школу. Не пов'язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань і заохочень. 
9. Ваша дитина має оцінювати свою гарну успішність як нагороду, а неуспішність - як покарання. Якщо у дитини навчання йде добре, проявляйте частіше свою радість. Висловлюйте заклопотаність, якщо у дитини не все добре в школі. Постарайтеся наскільки можливо, не встановлювати покарань і заохочень вони можуть привести до емоційних проблем. 
10. Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі. Продемонструйте інтерес до цих завдань. Якщо дитина звертається до вас з питаннями, пов'язаними з домашніми завданнями, допоможіть їй знайти відповіді самостійно, а не підказуйте їх. Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі. 
11. З'ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім встановіть зв'язок між його інтересами і предметами, що вивчаються в школі. Наприклад, любов дитини до фільмів можна перетворити на прагнення читати книги, подарувавши книгу, по якій поставлений фільм. Шукайте будь-які можливості, щоб дитина могла застосувати свої знання, отримані в школі, в домашній діяльності. Наприклад, доручіть їй розрахувати необхідну кількість продуктів для приготування їжі або необхідну кількість фарби, щоб пофарбувати певну поверхню. 
12. Особливі зусилля прикладайте для того, щоб підтримати спокійну та стабільну атмосферу в домі, коли в житті дитини відбуваються зміни. Намагайтеся уникнути великих змін чи порушень в домашній атмосфері. Спокій домашнього життя допоможе дитині більш ефективно вирішувати проблеми в школі.

 

Пам’ятка про те, як уберегтися від грипу та застуди

Клінічними ознаками грипу є головний біль, біль у м'язах та горлі, підвищення температури тіла, кашель, нежить, закладання носа, в окремих випадках - розлади травлення.

Як можна заразитися вірусом грипу?

Від іншої хворої людини повітряно-краплинним, повітряно-пиловим шляхом (вірусні частки по повітрю переносяться від хворої людини до здорової під час розмови, кашлю, чхання), при тісному контакті (знаходження на відстані близько 2-х метрів).

Як довго є заразним хворий на грип.

Інфекційний період (період, коли хворий небезпечний для оточуючих) при грипі  може бути протягом 7 днів від початку хвороби, але якщо клінічні симптоми хвороби зберігаються - то до їх зникнення.

Як попередити зараження грипом?

- уникати контакту з особами, що мають прояви грипозної інфекції;

- обмежити відвідини місць великого скупчення людей;

- часто провітрювати приміщення;

- часто мити руки з милом;

- прагнути не торкатися очей, носа або рота немитими руками;

- уникати обіймів, поцілунків і рукостискань;

- прикривати ніс і рот при чханні або кашлі одноразовою носовою серветкою, яку зразу ж після використання  потрібно викинути;

- якщо у людини є симптоми грипу, то необхідно триматися від нього на відстані не менше двох метрів.

Як запобігти розповсюдженню грипу в дитячих установах?

- під час епідемічного підйому захворюваності на грип нові діти в дошкільні установи не приймаються;

- виключається переведення дітей із групи в групу;

- припинити відвідування дитячої установи сторонніми особами;

- в дошкільних установах велике значення має щоденний огляд дітей при їх приході до неї зранку, і при щонайменших ознаках захворювання діти в колектив не приймаються;

- приміщення, в якому знаходяться діти, повинні бути добре вентильованими, їх необхідно провітрювати декілька разів протягом дня;

- необхідне вологе прибирання приміщень не менше двох разів на день;

- необхідно дотримання дітьми правил особистої гігієни (часте миття рук протягом дня);

- на час епідемії (пандемії) персонал установи повинен носити марлеві пов'язки;

- персонал установи повинен бути щеплений проти сезонного грипу;

- на час епідемії (пандемії) дитячі установи закриваються.
Що повинні знати батьки, щоб попередити зараження дітей грипом?

- навчити дітей часто мити руки з милом протягом 20 секунд;

- батьки також повинні виконувати цю процедуру, що служить добрим прикладом для дітей;

- навчити дітей кашляти і чхати в серветку або руку;

- навчити дітей не підходити до хворих ближче, ніж на півтора - два метри;

- хворі діти повинні залишатися вдома (не відвідувати дошкільні установи і школи);

- утримуватися дітям і батькам від відвідин місць скупчення людей.

Що робити, якщо дитина захворіла на грип ?

- при перших ознаках захворювання дитину необхідно покласти у ліжко і викликати лікаря;

- залишити хвору дитину вдома, окрім тих випадків, коли їй потрібна термінова медична допомога. Не відправляти дитину в школу або до дошкільної установи;

- хворі на грип небезпечні для оточуючих і повинні бути негайно ізольовані. Неприпустима їх поява в громадському транспорті, дитячих колективах та інших місцях масового перебування людей.

- хворого необхідно розташувати в окремій кімнаті або огородити ширмою, виділити йому індивідуальний посуд, рушник, предмети особистої гігієни;

-  не допускати контакту хворого із здоровими членами сім'ї, окрім тих, хто доглядає за ним;

-  особа, що доглядає за хворим, повинна носити двошарову марлеву пов'язку або разову маску, яку потрібно міняти кожні 4 години. Після кожного контакту з хворим необхідно ретельно мити руки з милом;

- маска повинна бути або одноразовою, яку після зміни викинути в корзину, або багаторазовою, яку після прання необхідно ретельно прасувати гарячою праскою;

- проводити провітрювання приміщення декілька разів на добу;

- щодня робити вологе прибирання приміщень оселі;

- повітря в приміщеннях повинне бути достатньої вологості;

- мати разові носові серветки і корзину для використаних серветок в межах досяжності хворого;

- створити хворій дитині комфортні умови. Вкрай важливим є спокій, постільний режим;

- якщо у дитини лихоманка, то їй необхідно дати жарознижуючі ліки (препарати парацетамолу або ібупрофену), після цього викликати лікаря;  

-  до приходу лікаря давати дитині пити багато рідини (сік, негазована вода, морс, компот тощо);

- не слід займатися самолікуванням. Відповідне медикаментозне лікування хворому призначає тільки   лікар!

Які ознаки захворювання у дитини повинні примусити негайно звернутися за медичною допомогою ?

- Прискорене або утруднене дихання.

- Синюшність навкруги рота, інших шкірних покровів.

- Поява на тілі дитини крововиливів (навіть дуже маленьких), носової кровотечі.

- Висока температура тіла.

- Відмова дитини  від пиття.

- Неможливість розбудити дитину або відсутність її реакції на звертання.

- Надмірне збудження дитини або поява судом.

- Поява блювоти, частого рідкого стільця.

- Скарги дитини на сильний головний біль.

- Відсутність сечовипускання або сліз під час плачу.

 

 

При написанні пам'ятки використані матеріали МОЗ України

Безпека в мережі Інтернет

Контролюйте свою дитину.Формально складена угода про довіру не буде виконуватися! Регулярно вносьте до неї зміни. Не забувайте перевіряти виконання угоди дитиною. Як це робиться? Ознайомтеся з додатковою інформацією: Засоби батьківського контролю. 
Як навчити дітей відрізняти правдиву інформацію від неправдивої

Слід пояснити дітям, що потрібно критично ставитися до отриманих з Інтернету даних, адже опублікувати там інформацію може будь-яка людина.

Поясніть дитині, що практично кожна людина може створити свій сайт і при цьому ніхто не контролюватиме, наскільки правдивою розміщується там інформація. Навчіть дитину аналізувати та перевіряти все те, що вона бачить у Мережі.

Як це пояснити дитині

• Починайте пояснювати дитині, коли вона ще порівняно мала. Адже сьогодні навіть дошкільнята успішно використовують Інтернет, а значить, потрібно якомога раніше навчити їх відокремлювати правду від брехні. 

• Не забувайте розпитувати дитину про побачене в Інтернеті. Почніть з обговорення того, для чого служить той чи інший сайт. 

• Переконайтеся, що ваша дитина може самостійно перевірити прочитану в Мережі інформацію, скориставшись іншими джерелами, наприклад, іншими сайтами, журналами . Привчіть дитину радитися з вами, не уходьтн від дитячих проблем. 

• Привчайте дитину використовувати різні джерела інформації, наприклад, бібліотеки, і подаруйте їй енциклопедію на диску, скажімо «Енциклопедію Кирила і Мефодія» або Microsoft Encarta. 

• Навчіть дитину користуватися пошуком в Інтернеті. Наприклад, привчіть її використовувати декілька пошукових машин. 

• Поясніть дитині, що таке расизм, фашизм, міжнаціональна та релігійна ворожнеча. Незважаючи на те ,що такого роду інформацію звичайно можна заблокувати за допомогою спеціальних програмних фільтрів, не варто сподіватися на те, що вам вдасться відфільтрувати всі сайти, на яких вона міститься.

Чи може ваша дитина стати інтернет-залежною

Інтернет - це чудовий засіб спілкування, особливо для сором'язливих дітей, що зазнають труднощів при спілкуванні. Адже ні вік, ні зовнішність, ні фізичні дані тут не мають значення. Проте його часте відвідування нерідко призводить до формування інтернет-залежності. Усвідомити дану проблему досить складно до тих пір, поки вона не стає дуже серйозною. Та й сам факт наявності такої хвороби не завжди і не всіма визнається. Що ж робити?

Виробіть правила використання домашнього комп'ютера і намагайтеся встановити такі часові обмеження на роботу в Інтернеті, щоб у дитини залишався час для інших занять і, головне, для фізичної активності. Комп'ютер доцільно розміщувати не в дитячій кімнаті, а в кімнаті для дорослих. Тоді у вас буде більше можливостей наглядати за тим, що дитина на ньому робить. Зрештою, проаналізуйте свою поведінку - чи не занадто багато часу ви проводите в Інтернеті.

Використання псевдонімів (ніків) з метою безпеки

В Інтернеті люди часто використовують псевдоніми для захисту своєї реальної особистості. Спілкування під псевдонімом забезпечує безпеку: з користувачем неможливо зв'язатися, поки він сам не надасть свою контактну інформацію. Така анонімність може, тим не менш, привести до недоречний поведінки людей і до лихослів'я. Дискусійні групи часто можуть складатися з групи зареєстрованих користувачів.

Паролі мають бути секретними

Користувачам часто доводиться створювати персональний профіль або обліковий запис, щоб взяти участь в інтерактивному обговоренні. Профіль являє собою опис користувача, наприклад, ідентифікатор або псевдонім, який використовується при обговоренні. В якості захисту профілю зазвичай застосовуються паролі, які дозволяють запобігти використання облікового запису іншими людьми. Краще завжди тримати свій пароль у секреті.

Недоторканність особистого життя - що слід і що не слід розповідати про себе?

В Інтернет-чатах діти можуть спілкуватися з іншими дітьми і заводити нових друзів, що має на увазі обмін певної особистої інформацією. Не слід розголошувати в Інтернеті особисту інформацію, за якою можна встановити особу дитини, або контактну інформацію (повне ім'я, поштову адресу та номер телефону). Для захисту конфіденційності в Інтернеті також необхідно розуміти, яким чином може бути використана інформація, що надається. Особистість людини можна також встановити, зв'язавши різні типи наданих даних (наприклад, назва школи, спортивного клубу, місця проживання тощо). Інформація про фінансове благополуччя сім'ї може спричинити небезпеку. Необхідно мати на увазі, що інколи люди не представляються дітьми, в реальному житті є неповнолітніми.

Будьте обережні при розголошенні контактних даних або іншої особистої інформації. Будь-які відправлені фотографії або розкриті незнайомцю особисті відомості можуть стати загальнодоступними в Інтернеті. Інтерактивні щоденники можуть надовго стати доступними для прочитання широкою громадськістю. Після публікації в Інтернеті тексту або фотографії їх неможливо контролювати. Їх можна легко скопіювати в безліч різних місць, і їх повне видалення може виявитися неможливим. З фотографії можливо змоделювати зображення непристойного характеру, поширювати в мережі або шантажувати.

Рекомендації

• Обговоріть з дітьми небезпечні наслідки надання особистої інформації. 

• Особисту інформацію рекомендується приховувати в багатьох ситуаціях. 

• Користувачам ніколи і нікому не слід повідомляти паролі , навіть давнім друзям. Крім того, пароль необхідно регулярно міняти. 

• Інтернет є громадським місцем. Перед публікацією будь-якої інформації або своїх фотографій (а також фотографій інших людей) слід пам'ятати, що будь-хто зможе отримати доступ до цієї інформації. Щоб з'ясувати, яка інформація про вас доступна в Інтернеті, використовуйте пошуковий модуль (наприклад, пошуковий сервер www.live.com) і в якості пошукового слова введіть власне ім'я. 

• Дітям повинна бути надана можливість поговорити з батьками про негативний досвід, здобутий в Інтернеті.

Інформація за матеріалами сайту http://www.onlandia.org.ua/

Меморандум (те, що треба пам'ятати від вашої дитини)

1. Не псуйте мене. Я чудово знаю, що не повинна одержувати все, про що прошу. Я просто перевіряю вас.
2. Не бійтеся виявляти твердість щодо мене. Я віддаю перевагу цьому. Це дозволяє мені знайти своє місце.
3. Не застосовуйте силу у стосунках зі мною. Інакше це навчить мене думати, що сила - це єдине, що має значення. Я з розумінням сприйму те, що ви керуватимете мною.
4. Не давайте обіцянок: може виявитися, що вам не вдасться їх дотримати. Це підірве мою довіру до вас.
5. Не робіть за мене те, що я можу зробити сама. Інакше я почуватиму себе немовлям, я продовжуватиму вимагати, щоб ви мене обслуговували.
6. Не робіть мені зауваження в присутності інших людей. Я сприйму ці зауваження, якщо ви говоритимете зі мною наодинці.
7. Не намагайтесь обговорювати мою поведінку під час конфлікту. Чомусь у цей момент я погано чую і ще гірше ставлюся до можливості порозуміння. Давайте обговоримо цю поведінку трішки пізніше.
8. Не прискіпуйтесь і не бурчіть. Бо інакше мені доведеться прикинутися глухою, щоб якось захиститися.
9. Не уникайте моїх прямих і чесних запитань. Інакше ви побачите, що я припинила питати і шукаю цікаву для мене інформацію в іншому місці.
10. Ніколи не вважайте, що вибачитись переді мною - нижче вашої гідності.
11. Не дозволяйте моїм страхам збуджувати у вас тривогу, бо інакше я дійсно злякаюсь. Продемонструйте мені мужність.
12. Не забувайте, що мені необхідні розуміння і підтримка, але немає необхідності говорити вам про це, чи не так?
13. Ставтеся до мене так, як ви ставитеся до своїх друзів. Тоді я теж буду вашим другом.
 

              Десять кроків, щоб стати кращими батьками

 

 1. Любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини. Батьківська любов допомагає дитині формувати впевненість у собі, викликає почуття власної гідності. 

 2. Прислуховуйтесь до того, що говорить Ваша дитина. Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває. 

 3. Всі взаємостосунки, в тому числі й ті, що будуються на любові й довірі, потребують певних обмежень. Батьки самі мають визначити ці обмеження для дітей. Пам’ятайте, що порушення дітьми будь-яких обмежень є для них природним процесом пізнання, і не варто це розцінювати як прояв неслухняності. Діти почуваються більш безпечно, коли батьки також дотримуються визначених ними обмежень. 

 4. Сміх допомагає розрядити напружену ситуацію. Часом батьки бувають занадто серйозними. Це заважає їм сповна відчути радість батьківства. Вмійте побачити веселі моменти й дозволяйте собі сміх при кожній нагоді. 

 5. Намагайтесь побачити світ очима Вашої дитини і зрозуміти її почуття. Пригадайте, як Ви почувалися. Коли були дитиною, і яким незрозумілим здавався Вам світ дорослих, коли в Вами чинили несправедливо. 

 6. Хваліть і заохочуйте дитину. Сподівайтеся, що дитина поводитиметься добре, й заохочуйте докладати зусиль для цього. Хваліть її за хорошу поведінку. 

 7. Поважайте свою дитину так, як поважали б дорослого. Дозвольте дитині брати участь у прийнятті рішень, особливо тих, що стосуються її. Прислухайтеся до думки дитини. Якщо Ви змушені сказати дитині щось неприємне, подумайте, яким чином Ви сказали б це дорослому. Вибачайтеся, якщо вчинили неправильно по відношенню до дитини. 

 8. Плануйте розпорядок дня дитини. Малі діти почуватимуться більш безпечно, якщо дотримуватимуться чіткого розпорядку дня. 

 9. У кожній сім’ї є свої правила. Будьте послідовними і їх дотриманні, про намагайтеся виявляти певну гнучкість щодо дотримання цих правил маленькими дітьми. Діти можуть бути введені в оману, якщо одного дня правило виконується, а іншого – відміняється. 

 10. Не забувайте про власні потреби! Коли батьківство починає надто нагадувати важку працю, і ви відчуваєте, що Вам бракує терпіння, приділіть трохи часу лише собі. Робіть те, що приносить Вам задоволення. Якщо Ви розумієте, що втрачаєте контроль над собою і можете накричати на дитину, образити, принизити чи вдарити її, залиште дитину на кілька хвилин, порахуйте до десяти і заспокойтеся.